Зустрічаємо весну за болгарськими традиціями

Агов, Бабо Марто! 

Ще одне велике свято -- прихід весни крізь призму болгарських звичаїв. А хто на філологічному болгарську мову викладає? Правильно, доцент кафедри української мови Людмила Іванівна Мінкова. Допомагала їй доцент кафедри історії української літератури Ірина Миколаївна Бакаленко. І лише завдяки нашим студентам-філологам та перекладачам це свято стало незабутнім!
Сайт університету:
У ЗНУ відсвяткували прихід весни за болгарськими традиціями

Фотоальбом на Facebook-сторінці І.М.Бакаленко:
Фотоальбом святкування приходу весни-2018

До Міжнародного дня рідної мови-2018

21 лютого 2018 року в нас відбулися два заходи в одному: читання перекладів відомих українських поезій різними мовами й уже майже традиційний брейн-ринг "Мовознавчі перегони".
Ось лінк на інформацію про це з сайту Запорізького національного університету:
Студенти філологічного факультету ЗНУ змагались у «Мовних перегонах»

А ось -- лінк на фотоальбом зі сторінки кафедри в мережі Facebook:
21 лютого 2018 р.: Міжнародний день рідної мови на філфаці ЗНУ

У ЗНУ провели конференцію пам’яті академіка Віктора Чабаненка

На філологічному факультеті Запорізького національного університету провели регіональну науково-практичну конференцію «Філологічні обрії професора В.А.Чабаненка», присвячену пам’яті цього видатного науковця, літератора та громадського діяча.
У цьому році він мав би святкувати свій 80-річний ювілей. Сьогодні його учні й колеги продовжують розпочату ним роботу, а в останні кілька років був започаткований ще один напрям – з досліджень життя і творчості Віктора Чабаненка, чий творчий доробок систематизується і популяризується. Окрім його колег та студентів університету у заході взяли участь гості з харківських, бердянських, мелітопольських, дніпропетровських та інших запорізьких вишів, а також письменники, громадські діячі тощо.
Видатний діяч сучасності, науковець, освітянин, дослідник історії та фольклору Нижньої Наддніпрянщини, член Національної Спілки письменників України, почесний голова Запорізької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, академік Академії Наук вищої школи, Заслужений діяч науки й техніки України, лауреат премій ім.Павла Чубинського, Якова Новицького та Дмитра Яворницького, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня – Віктор Чабаненко назавжди залишився у пам’яті тих, хто був із ним знайомий.
Його життя було нерозривно пов’язане з університетом. Про це йшлося у зверненнях до присутніх на пленарному засіданні з боку представників ректорату, деканату філологічного факультету і його кафедр, членів родини науковця, його учнів та друзів. Вони згадували, яким був Віктор Антонович, підкресливши головні риси його особистості – людяність та інтелігентність. І звісно, вказали на його визначні творчі здобутки у різних галузях діяльності – мовознавстві, лексикографії, фольклористиці, поетичній творчості тощо. Саме дослідженням його праць і творів були присвячені доповіді учасників конференції – знаних науковців та студентської молоді.
Від імені ректорату університету присутніх у залі привітав проректор з наукової роботи Геннадій Васильчук. Він згадав видатну особистість Віктора Чабаненка, яка належить до когорти провідних митців сучасності. Його пам’ять увіковічена у назві вулиці – імені академіка В. А. Чабаненка – та у меморіальній дошці на будівлі головного навчального корпусу ЗНУ. До речі, поруч знаходиться пам’ятна дошка на вшанування видатного письменника Олеся Гончара. Це – символічно, адже за життя обидва митці добре знали один одного та товаришували.
Кілька разів на рік тут збирається університетська спільнота та гості вишу, аби вшанувати пам’ять цих видатних людей. Колеги й друзі згадують Віктора Антоновича як людину принципову, що завжди відстоювала власні переконання, вболівала за рідний край. Іноді він здавався похмурим та замисленим, проте завжди виявляв доброзичливість до усіх, хто був із ним поряд.
Координатор конференції – доцент кафедри української мови Ірина Ільченко – представила учасників конференції. Вона, серед інших учнів професора Чабаненка, також поділилася спогадами про свого Вчителя. Під його керівництвом були захищені 21 наукові дисертації, сьогодні його вихованці та послідовники працюють на багатьох кафедрах філологічного факультету та журналістики, у інших ВНЗ Запорізького регіону та поза його межами. Згадали також про тісні зв’язки науковця із представниками української діаспори, зокрема із канадським професором Яром Славутичем.
Поетична спадщина Віктора Чабаненка також займає велике місце у його творчому доробку. Зокрема, його вірш був покладений запорізьким співаком Анатолієм Сердюком на музику – це «Гімн університету». Під час пленарного засідання його учасники також змогли переглянути фотографії з родинного альбому Віктора Антоновича.
Про свого батька кілька слів виказала його донька, яка зараз працює на факультету журналістики, – доцент Мирослава Чабаненко. Вона висловила вдячність представникам філологічного факультету, які завжди підтримують родину професора і які багато уваги приділяють дослідженню та популяризації його доробку.
У рамках заходу перед присутніми у залі виступили й гості університету, які добре знали Віктора Антоновича, – корифей запорізької журналістики, голова Єврейської ради Запорізької області Борис Естеркін, з яким були друзями зі студентських років, та відомий письменник, лауреат Міжнародної премії ім. І. Франка Костянтин Сушко. У їхніх спогадах йшлося про молоді роки, мрії та прагнення, співпрацю, період опали (звільнення з роботи у виші через те, що він заступився за роман Олеся Гончара «Собор» під час організації осуду цього твору), відстоювання власних принципів та позиції національної свідомості тощо.
Ще за життя завдяки своїй копіткій праці Віктор Чабаненко здобув визнання в Україні та далеко за її межами. Проте й по сьогодні окремі моменти, пов’язані із його дослідженнями і творчістю, лишаються невідомими широкому загалу. Саме така робота – з вивчення, систематизації та популяризації його напрацювань – проводиться на філологічному факультеті.
Про риси характеру й творчості Віктора Чабаненка, а також про його роль у становленні факультету та його кафедр розповіла декан філологічного факультету, професор Тамара Хом’як. Вона також представила присутнім доповідь з теми дослідження «”Піднімемо сонце нашої любові”: мотив кохання та художнє моделювання його в ліриці В.Чабаненка». Творчий доробок науковця складають понад 500 наукових праць, кілька поетичних збірок («Собор душі моєї», «В гостях у юності твоєї», «У вічному двобої» тощо). Поетична творчість, зокрема інтимна лірика, неабияке місце посідають у його житті. Дослідженню її особливостей і була присвячена дана робота. Доповідачка коротко охарактеризувала специфіку поезії митця, якій притаманні риси реалізму, патріотизму, присутні тут і філософські роздуми, при цьому позбавлені пафосності, багато з віршів автора присвячені його коханій дружині Олені Платонівні.
Відомий дослідник і збирач фольклору Нижньої Наддніпрянщини Віктор Чабаненко видав низку збірок, які довели, що існує власний фольклор у колі населення цього регіону і які сьогодні користуються популярністю у різних за віком читачів. Про відомі та невідомі факти й джерела (роботи Якова Новицького, Дмитра Яворницького та інших науковців ХІХ ст. – початку ХХ  ст.), які склали основу цих досліджень, розповіла присутнім завідувач кафедри слов’янської філології, професор Ірина Павленко – у рамках теми «Принципи відбору, систематизації та публікації фольклорних матеріалів у збірках “Савур-могила”, “Сестра орлів”, “Січова скарбниця”». Перемежовуючи свою доповідь спогадами про колегу і наставника, Ірина Яківна визначила той вплив, який здійснила особистість професора на її власне становлення як фольклориста і науковця.
У рамках конференції відбулося засідання трьох секцій – «Від спостережень до фундаментальності: філологічна школа В.А.Чабаненка», «Проблеми історії й теорії української та інших слов’янських мов у студіях В.А.Чабаненка», «Літературознавчий та письменницький доробок В.А.Чабаненка».
Близько сотні учасників заходу представили свої наукові розвідки з досліджень мови, стилю, творчої специфіки художніх творів митця, специфіки його наукових праць та можливостей методичного застосування його спадку у рамках освітнього процесу тощо.
Результати напрацювань учасників конференції будуть опубліковані у фаховому виданні «Вісник ЗНУ. Філологічні науки».

Олена Хлистун

https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=41135&lang=ukr&news_code=u-znu-proveli-konferentsiyu-pam---yati-akademika-viktora-chabanenka

Фотоальбом - на сторінці кафедри у Facebook:
https://www.facebook.com/groups/164474577369086/permalink/303928870090322/?pnref=story

"Лицар українського слова і духу": науково-мистецький форум до ювілею професора В.А.Чабаненка

12 вересня 2017 року філологічний факультет вшанував пам'ять видатного вітчизняного мовознавця, письменника, громадського діяча професора Віктора Чабаненка, якому в цей день виповнилося б 80 років. Слухачі магістратури першого року навчання, готуючи захід під керівництвом доцента кафедри української мови Ірини Ільченко, обрали для нього формат усного журналу, в якому кожна його сторінка – презентація однієї з граней великого таланту Віктора Антоновича.
Про захід можна почитати на сайті нашого університету: https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=40863&lang=ukr&news_code=u-znu-vshanuvali-pam-yat-vidatnogo-vchenogo-filologa-viktora-chabanenka
А більше фотографій -- на сторінці кафедри в мережі Facebook: 
https://www.facebook.com/groups/164474577369086/

Лінгвокультурологічна та перекладацька практики майбутніх славістів у Болгарії

Друга половина червня 2017 року для наших студентів-перекладачів запам'ятається на все життя: разом із керівниками практики - професором Іриною Яківною Павленко та доцентом кафедри української мови Іриною Іванівною Ільченко вони відвідали Болгарію, де пройшли практику в Департаменті інформації та удосконалення вчителів, який є  частиною Софiйського унiверситету iм. Климента Охридського.
Докладніше - на сайті Запорізького національного університету:
Студенти-славісти пройшли лінгвокультурологічну та перекладацьку практики в Софії (Республіка Болгарія)

Слідами діалектологічної практики

З 12 по 24 червня 2017 року наші другокурсники проходили навчальну діалектологічну практику. Навички, які студенти здобували в ході практичних занять упродовж семестру, тепер мали бути закріплені під час збору діалектного матеріалу. Те, що на заняттях здавалося легким і невимушеним, "у полі" виявилося не так просто реалізувати. Однак усі майбутні філологи гідно впоралися з поставленим завданням, яке полягало в опитуванні інформантів за наперед сформованим питальником та в їх інтерв'юванні, а також у складенні розгорнутого звіту про практику.
Працювати з носіями південно-східного діалекту наші студенти виїхали на територію Августинівської селищної ради, зокрема в с.Відрадне, що притихло по обидва береги затоки Дніпра за 25км від Запоріжжя.

Ось це маршрутне таксі доправило
у Відрадне другокурсників

Ілля Менсітов та Сусанна Асатрян

Частина практикантів для збору інформації обрала села південних районів Запорізької області. І коли почалася реальна робота з місцевими мешканцями (встановлення контакту, перші запитання), то другокурсники зрозуміли: спілкування з майже незнайомою людиною, котре повинно стати повноцінною бесідою, - це не настільки легко, як здається на початку. Інформанти, здебільшого прості люди, могли попервах недовіряти, перепитувати ("А ти оце, дитинко, про нас нікуди потім нічого не напишеш? Ну там, в міліцію чи як..."), а наші студенти вкотре пояснювали -- після попередніх бесід із селянами самих керівників практики (доцент Л.П.Бойко та ст.викл. О.В.Меркулова), що вони лише слухають і записують мовлення й до жодної зі служб стосунку не мають. Люди соромилися говорити так, як вони спілкуються в повсякденні, вибачалися, що "не так оце красіво, як Ви", і їх знову доводилося переконувати, що їхнє живе мовлення є найкращим і саме таким, за яким приїхали наші молоді філологи.

Сусанна Асатрян веде неспішну розмову
з Надією Захарівною Маложон

За якийсь час бесіди з місцевими мешканцями ставали все більш розкутими, а на прощання відраднівці вже розчулено обіймали своїх "кореспондентів" і подеколи давали "на доріжку" пакетик зі щойно спеченими пиріжками (хоча про таке завдання -- видобуток матеріалу у вигляді їжі -- ніколи не йшлося ні на лекціях, ні на практичних заняттях).

Людмила Василівна Воронецька, відповівши
на всі запитання, спорядила
пиріжками з картоплею Настю Парсамян

Дехто з другокурсників зміг поспілкуватися з носіями південно-західних говорів, записавши дуже цінний і фразеологічний, і ономастичний матеріал.
Прикметним у цьогорічній практиці стало те, що значна кількість респондентів є вихідцями з інших (північних, західних) регіонів України (з 60-х років минулого століття Відрадне розширювалося саме за рахунок приїжджих), і юні дослідники змогли спостерегти, чи вплинула місцева говірка на мовлення носіїв інших діалектів, які чинники сприяли такому впливові або, навпаки, унеможливили його. До написання звітів з практики всі студенти підійшли дуже відповідально, про що свідчать досить високі залікові бали в обох групах.

До деяких інформантів, аби зекономити час,
добиралися велосипедом

Кирило Ракита з Машею Ткаченко
вже завершили свою роботу й перепочивають

А 24 червня студенти й керівники практики зустрілися у 229 аудиторії, аби підбити підсумки майже двотижневого навчального випробовування. Поділилися враженнями й самі другокурсники. Наприклад, Ілля Менсітов (гр.2335-1у) розповів, як встановлював контакт зі своїми інформантками, як, пишучи звіт, кожне слово, що його бачив написаним (оголошення в автобусі, написи на вітринах), аналізував стосовно нюансів фонетичної транскрипції, як почав мимоволі вслухатися в мовлення на вулицях і  визначати його особливості. Катя Чаюк (гр.2335-2у), котра дісталася на період практики аж до Чернівецької області, розповіла про те, як відрізняється мовлення різних вікових груп, як по-різному люди реагують на одні й ті самі запитання, як легко йдуть на контакт молодші і як трохи лякаються самого факту запитань старші.
По закінченні навчальної діалектологічної практики ми з упевненістю можемо сказати: студенти тепер уже третього курсу повністю готові до одного із основних і, безперечно, найцікавіших видів філологічної діяльності -- збору, систематизації та аналізу діалектного матеріалу.

У ЗНУ триває атестація осіб, які планують обіймати посаду держслужбовця

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 26.04.2017 «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою», на базі Центру післядипломної освіти ЗНУ проводиться атестація осіб, які претендують на посади держслужбовців.
Очолює атестаційну комісію кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Світлана Сабліна, одним із членів цієї комісії є кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Лариса Бойко.
Днями поважна комісія вже увосьме прийняла атестаційний залік у кандидатів на державну службу. Як це відбувалося - читаймо на сайті Запорізького національного університету.