НАУКОВА РОБОТА

Члени кафедри забезпечують викладання ряду фундаментальних дисциплін на філологічному факультеті, а саме: сучасної української літературної мови, української діалектології, історичної граматики української мови, історії української літературної мови, орфографічного й пунктуаційного практикуму, літературного редагування. Окрім цього, викладачі ведуть ряд спецдисциплін за авторськими програмами, які збігаються з їхніми науковими зацікавленнями і здобутками.

У підготовці спеціалістів колектив кафедри спирається на такі концептуальні підходи у вивченні сучасної української літературної мови та її історії:

• глибоке оволодіння теоретичними питаннями будови сучасної української літературної мови на всіх рівнях (разом із даними діалектології), які показують нашу мову як систему систем, що сформувалася упродовж тривалого періоду її функціонування;
• практичне оволодіння студентами навичками творити тексти різних стилів і жанрів із дотриманням норм сучасної української літературної мови;
• формування умінь донести здобуті знання до свідомості учнів шкіл різного типу шляхом включення в навчальний процес (лекції, семінари, практичні) передових педагогічних технологій, що їх можуть брати на озброєння студенти в подальшій педагогічній роботі. Розкриття на заняттях важливості питань, що вивчаються, у процесі викладання української мови в школах різного типу;
• формування умінь і навичок провадити науково-лінгвістичні студії в царині вивчення сучасного стану української мови та її історії.

Широкий фронт досліджень історичного розвитку української мови, незаперечні успіхи мовознавців ЗНУ в цьому напрямку уможливили відкриття в 2004 році при кафедрі української мови “Південноукраїнського історико-дериватологічного центру”, який узгоджує свою діяльність з Відділом історії мови Інституту української мови НАН України і перебирає на себе окремі функції в галузі визначення й розробки актуальних проблем історичного словотворення та координації досліджень в цій царині. Разом з Інститутом української мови НАН України виконується ряд історико-дериватологічних тем. За період функціонування Центру вдалося певною мірою узагальнити попередні історико-дериватологічні дослідження українських мовознавців і скерувати зусилля науковців на виконання найбільш перспективних напрямків пошуків, а здобутки в обраній галузі публікувати в серії монографій під загальною назвою «Нариси з історії українського словотворення». У цій серії опубліковані монографії про суфікс -иця [П.І.Білоусенко, В.В.Німчук, 2002], про композитно-суфіксальну деривацію іменників ХІ-ХVІІ ст. [В.М.Ліпич, 2007] та ХІ-ХХІ ст. [В.М.Ліпич, Н.М.Правда, 2016], про суфікс -ина [П.І.Білоусенко, В.В.Німчук, 2009]. У 2010 було опубліковано колективну працю «Нариси з історії українського словотворення (іменникові конфікси) [П.І.Білоусенко, І.О.Іншакова, К.А.Качайло, О.В.Меркулова, Л.М.Стовбур], а у 2016 році в цій же серії вийшла друком монографія Т.В.Сіроштан, присвячена семантико-словотвірній структурі локативних назв української мови XVIII-ХХІ століть.

Остаточне визнання нульового суфікса у 80-х рр. ХХ ст. як самостійного словотворчого форманта потребувало розгорнути докладне дослідження його історії. З огляду на це у 2000 р. була опублікована стаття П.І.Білоусенка «Проблеми і перспективи вивчення динаміки нульсуфіксальної деривації». Накреслена програма дослідження історії іменникового нульового суфікса на сьогодні фактично виконана. Захищено дві кандидатські дисертації з проблем семантичних [Г.М.Волинець] та стилістичних [Т.Г.Біленко] функцій іменникових нульсуфіксальних дериватів. Підготовлено до видання монографію про історію нульового суфікса іменника.

У Південноукраїнському історико-дериватологічному центрі не оминали увагою й вивчення словотворення іменників pluralia tantum. Історію словотвірної системи множинних іменників к. ХVІІ – поч. ХХІ ст. дослідила А.І.Тернова й опублікувала шерег статей у різних фахових виданнях України. Планується завершити докладний опис цієї словотвірної підсистеми від праслов’янського періоду до другої третини ХVІІ ст. За результатами цих студій має бути опубліковано монографію в згаданій серії нарисів.

Дотримання єдиних засад дослідження уможливить вперше в українському мовознавстві системно вивчити суфіксальний словотвір іменника впродовж усієї писемної історії української мови на широкому фактичному матеріалі. Виникнення нових у структурному відношенні слів, зміна характеру словотвірних зв’язків формантів із твірними основами різних типів, збільшення чи зменшення продуктивності словотворчих формантів, розширення чи звуження семантичного навантаження афіксів – ці та інші факти, розглянуті в контексті системи, дадуть змогу пояснити причини і умови мовних змін як наслідок реагування системи на зміни в суспільно-політичному, економічному житті народу, як фактора тиску системи на характер змін її елементів.

Отже, загальний розвиток теорії словотвору, зібраний багатий фактичний матеріал у вітчизняних і зарубіжних розвідках зі словотвору давньоруського і староукраїнського іменника, накопичений досвід словотвірного аналізу в синхронічному і діахронічному аспектах дають змогу взятися за виконання завдання, яке ще не ставилося в україністиці: дослідження словотвору української мови як функціональної системи, що розвивається. Практика показала, що це завдання не під силу одній людині, тому в Південноукраїнському історико-дериватологічному центрі було підготовлено й опубліковано в 2013 р. проспект академічного видання «Історія української мови. Словотвір. Ч. І. Іменник» [П.І.Білоусенко, В.В.Німчук], у якому викладено план вивчення морфологічного творення іменника від праслов’янських часів до сучасності. Головну увагу тут приділено концептуальним засадам дослідження: напрямку пошуків, виробленню принципів аналізу мовних фактів, репрезентації ілюстративного матеріалу, розмежуванню етимологічного й дериватологічного аналізу.

Проф. П.І.Білоусенко став відповідальним редактором видання «Історія української мови. Словотвір. Ч. ІІ. Прикметник (проспект)» [Л.М.Костич, Р.О.Коца, В.В.Німчук].

У планах Південноукраїнського історико-дериватологічного центру – проведення всеукраїнських та регіональних семінарів і конференцій. Так, конференцію до 100-ліття колишнього професора кафедри української мови Стефана Пилиповича Самійленка (жовтень 2006 р.) ЗНУ провів у співпраці з Інститутом української мови НАН України, разом зі згаданим інститутом підготовлено збірник праць «Східнослов’янські мови в їх історичному розвитку» (Запоріжжя, 2006). У 2012 році кафедра провела конференцію присвячену 90-річчю професора Івана Степановича Олійника.

Члени кафедри української мови провадять активну наукову й методичну роботу і в навчально-науковій лабораторії українознавчих студій, створеній на підставі угоди між Запорізьким державним університетом та Інститутом української мови Національної академії наук України. Відповідно до Положення, в своїй діяльності лабораторія керується чинним законодавством і відомчими нормативними актами, наказами ЗНУ, усними і письмовими розпорядженнями начальника НДС, директора Інституту української мови НАН України. У 2006 році лабораторія українознавчих студій разом з Інститутом української мови НАН України продовжила виконання суспільно важливої теми – дослідження історії літературної мови. Одним із найближчих вагомих результатів діяльності лабораторії буде створення хрестоматії з історії української літературної мови різних періодів її розвитку. «Хрестоматію» можна буде використовувати як джерело для дослідження історії української мови, орієнтир молодим дослідникам у пам’ятках української писемності, так і як посібник для студентів при викладанні дисциплін історико-лінгвістичного циклу. На стадії завершення перший том цієї важливої праці.

Із динаміки афіксального творення іменника виконується низка тем членами кафедри та учнями професора П.І.Білоусенка, які працюють у вишах Півдня України та науковцями Інституту української мови: «Історія творення складно-суфіксального творення іменника в українській мові». «Динаміка афіксальної деривації іменника (суфікси середнього й жіночого роду». Планується виконання тем про історію української абревіації, про словотвірну історію окремих тематичних груп лексики тощо. Історико-дериватологічні розробки кафедри традиційно проходять апробацію, рецензування в Інституті української мови НАН України та інших науково-дослідних центрах України.

Як посібники використовуються згадані праці викладачів. Серед них монографії проф. П.І.Білоусенка «Історія суфіксальної системи українського іменника» (1993 р.), «Нариси з історії українського словотворення» (2002 р.), «Нариси з історичного словотворення української мови (іменникові конфікси) « (2011) та колективна монографія «Нариси з історичного словотворення української мови (іменникові конфікси)» (2011) (Автори  – П.І.Білоусенко, І.О.Іншакова, К.А.Качайло, О.В.Меркулова, Л.М.Стовбур).

Робота з аспірантами та докторантами

На кафедрі української мови функціонує докторантура й аспірантура. Нині в аспірантурі навчаються 4 аспірантки, 1 докторантка. З 2009 року було захищено 8 кандидатських дисертацій – Г.М.Волинець, А.І.Тернової, Т.В.Сіроштан, Ю.В.Козіної, Н.М.Правди (науковий керівник – проф. П.І.Білоусенко), І.О.Назаренко (науковий керівник Л.І.Кучеренко),

А.В.Дедухно (науковий керівник Л.П.Денисенко).

Згадані дослідження присвячені різним аспектам динаміки словотвірної структури іменника, розвитку його граматичних категорій.

Докторантка О.В.Меркулова закінчила навчання в докторантурі, нині готується до захисту дисертації.

У 2016 році в аспірантурі розпочала навчання К.Б.Рибак, а в докторантурі – Т.В.Сіроштан (науковий керівник та консультант їхніх досліджень – проф.П.І.Білоусенко).

На кафедрі української мови працюють наукові гуртки та проблемні групи:

• «Історична дериватологія української мови». Керівник: професор П.І.Білоусенко;
• «Актуальні проблеми лексикології сучасної української мови». Керівник: доцент Л.П.Бойко;
• «Актуальні проблеми сучасної лексикології та фразеології». Керівник: доцент Н.О.Зубець
• «Антропонімія Нижньої Наддніпрянщини». Керівник: доцент І.І.Ільченко;
• «Лексика української та польської мов у порівняльному аспекті». Керівник: доцент І.Г.Ліпкевич;
• «Сучасні проблеми дослідження української мови». Керівник: доцент С.В.Сабліна;
• «Інноваційні явища в дериваційній системі української мови». Керівник: доцент Л.М.Стовбур.

Кафедра української мови співпрацює з такими установами, навчальними закладами й організаціями:

• Інститут української мови НАН України, зокрема його Відділ історії мови. Професор кафедри П.І.Білоусенко є членом редколегії науково-теоретичного журналу «Українська мова», членом спецради із захисту докторських дисертацій при цьому Інституті, членом наукової координаційної ради Інституту української мови НАН України, бере участь у її засіданнях, семінарах;
• Криворізьким державний педагогічний університет;
• Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького;
• Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка;
• Товариство української мови, м.Чикаго (США);
• газета міськради «Запорозька Січ»;
• газети «Дніпровські пороги» Запорізького обласного об`єднання ВУП «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка, «Держава і нація», «Літературна Україна».

Потенціал кафедри достатньо високий. У перспективі – захисти докторських і кандидатських дисертацій.
У 2016 році укладено «Угоду про співпрацю» з Інститутом української мови НАН України, яка передбачає здійснення спільних наукових досліджень, координацію в організації різноманітних форм наукової роботи. 

На філологічному факультеті та факультеті іноземної філології діє спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій за спеціальностями 10.02.01. – українська мова та 10.02.04. – германські мови. Голова ради – завідувач кафедри української мови доктор філологічних наук, професор П.І.Білоусенко.

На кафедрі з 90-х років ХХ століття діє НАУКОВА ШКОЛА проф.П.І.БІЛОУСЕНКА, основною сферою діяльності якої є історичний словотвір української мови.