У ЗНУ провели конференцію пам’яті академіка Віктора Чабаненка
На філологічному факультеті Запорізького національного університету провели регіональну науково-практичну конференцію «Філологічні обрії професора В.А.Чабаненка», присвячену пам’яті цього видатного науковця, літератора та громадського діяча.
У цьому році він мав би святкувати свій 80-річний ювілей. Сьогодні його учні й колеги продовжують розпочату ним роботу, а в останні кілька років був започаткований ще один напрям – з досліджень життя і творчості Віктора Чабаненка, чий творчий доробок систематизується і популяризується. Окрім його колег та студентів університету у заході взяли участь гості з харківських, бердянських, мелітопольських, дніпропетровських та інших запорізьких вишів, а також письменники, громадські діячі тощо.
Видатний діяч сучасності, науковець, освітянин, дослідник історії та фольклору Нижньої Наддніпрянщини, член Національної Спілки письменників України, почесний голова Запорізької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, академік
Академії
Наук вищої школи, Заслужений діяч науки й техніки України, лауреат
премій ім.Павла Чубинського, Якова Новицького та Дмитра Яворницького,
нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня – Віктор Чабаненко
назавжди залишився у пам’яті тих, хто був із ним знайомий.Його життя було нерозривно пов’язане з університетом. Про це йшлося у зверненнях до присутніх на пленарному засіданні з боку представників ректорату, деканату філологічного факультету і його кафедр, членів родини науковця, його учнів та друзів. Вони згадували, яким був Віктор Антонович, підкресливши головні риси його особистості – людяність та інтелігентність. І звісно, вказали на його визначні творчі здобутки у різних галузях діяльності – мовознавстві, лексикографії, фольклористиці, поетичній творчості тощо. Саме дослідженням його праць і творів були присвячені доповіді учасників конференції – знаних науковців та студентської молоді.
Від імені ректорату університету присутніх у залі привітав проректор з наукової роботи Геннадій Васильчук. Він згадав видатну особистість Віктора Чабаненка, яка належить до когорти провідних митців сучасності. Його пам’ять увіковічена у назві вулиці – імені академіка В. А. Чабаненка – та у меморіальній дошці на будівлі головного навчального корпусу ЗНУ. До речі, поруч знаходиться пам’ятна дошка на вшанування видатного письменника Олеся Гончара. Це – символічно, адже за життя обидва митці добре знали один одного та товаришували.
Кілька разів на рік тут збирається університетська спільнота та гості вишу, аби вшанувати пам’ять цих видатних людей. Колеги й друзі згадують Віктора Антоновича як людину
принципову,
що завжди відстоювала власні переконання, вболівала за рідний край.
Іноді він здавався похмурим та замисленим, проте завжди виявляв
доброзичливість до усіх, хто був із ним поряд.Координатор конференції – доцент кафедри української мови Ірина Ільченко – представила учасників конференції. Вона, серед інших учнів професора Чабаненка, також поділилася спогадами про свого Вчителя. Під його керівництвом були захищені 21 наукові дисертації, сьогодні його вихованці та послідовники працюють на багатьох кафедрах філологічного факультету та журналістики, у інших ВНЗ Запорізького регіону та поза його межами. Згадали також про тісні зв’язки науковця із представниками української діаспори, зокрема із канадським професором Яром Славутичем.
Поетична спадщина Віктора Чабаненка також займає велике місце у його творчому доробку. Зокрема, його вірш був покладений запорізьким співаком Анатолієм Сердюком на музику – це «Гімн університету». Під час пленарного засідання його учасники також змогли переглянути фотографії з родинного альбому Віктора Антоновича.
Про свого батька кілька слів виказала його донька, яка зараз працює на факультету журналістики, – доцент Мирослава Чабаненко. Вона висловила вдячність представникам філологічного факультету, які завжди підтримують родину професора і які багато уваги приділяють дослідженню та популяризації його доробку.
У рамках заходу перед присутніми у залі виступили й гості університету, які добре знали Віктора Антоновича, – корифей запорізької журналістики, голова Єврейської ради Запорізької області Борис Естеркін, з яким були друзями зі студентських років, та відомий письменник, лауреат Міжнародної премії ім. І. Франка Костянтин Сушко. У їхніх
спогадах
йшлося про молоді роки, мрії та прагнення, співпрацю, період опали
(звільнення з роботи у виші через те, що він заступився за роман Олеся
Гончара «Собор» під час організації осуду цього твору), відстоювання
власних принципів та позиції національної свідомості тощо.Ще за життя завдяки своїй копіткій праці Віктор Чабаненко здобув визнання в Україні та далеко за її межами. Проте й по сьогодні окремі моменти, пов’язані із його дослідженнями і творчістю, лишаються невідомими широкому загалу. Саме така робота – з вивчення, систематизації та популяризації його напрацювань – проводиться на філологічному факультеті.
Про риси характеру й творчості Віктора Чабаненка, а також про його роль у становленні факультету та його кафедр розповіла декан філологічного факультету, професор Тамара Хом’як. Вона також представила присутнім доповідь з теми дослідження «”Піднімемо сонце нашої любові”: мотив кохання та художнє моделювання його в ліриці В.Чабаненка». Творчий доробок науковця складають понад 500 наукових праць, кілька поетичних збірок («Собор душі моєї», «В гостях у юності твоєї», «У вічному двобої» тощо). Поетична творчість, зокрема інтимна лірика, неабияке місце посідають у його житті. Дослідженню її особливостей і була присвячена дана робота. Доповідачка коротко охарактеризувала специфіку поезії митця, якій притаманні риси реалізму, патріотизму, присутні тут і філософські роздуми, при цьому позбавлені пафосності, багато з віршів автора присвячені його коханій дружині Олені Платонівні.
Відомий дослідник і збирач фольклору Нижньої Наддніпрянщини Віктор Чабаненко видав низку збірок, які довели, що існує власний фольклор у колі населення цього регіону і які сьогодні
користуються
популярністю у різних за віком читачів. Про відомі та невідомі факти й
джерела (роботи Якова Новицького, Дмитра Яворницького та інших науковців
ХІХ ст. – початку ХХ ст.), які склали основу цих досліджень, розповіла
присутнім завідувач кафедри слов’янської філології, професор Ірина Павленко
– у рамках теми «Принципи відбору, систематизації та публікації
фольклорних матеріалів у збірках “Савур-могила”, “Сестра орлів”, “Січова
скарбниця”». Перемежовуючи свою доповідь спогадами про колегу і
наставника, Ірина Яківна визначила той вплив, який здійснила особистість
професора на її власне становлення як фольклориста і науковця.У рамках конференції відбулося засідання трьох секцій – «Від спостережень до фундаментальності: філологічна школа В.А.Чабаненка», «Проблеми історії й теорії української та інших слов’янських мов у студіях В.А.Чабаненка», «Літературознавчий та письменницький доробок В.А.Чабаненка».
Близько сотні учасників заходу представили свої наукові розвідки з досліджень мови, стилю, творчої специфіки художніх творів митця, специфіки його наукових праць та можливостей методичного застосування його спадку у рамках освітнього процесу тощо.
Результати напрацювань учасників конференції будуть опубліковані у фаховому виданні «Вісник ЗНУ. Філологічні науки».
Олена Хлистун
https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=41135&lang=ukr&news_code=u-znu-proveli-konferentsiyu-pam---yati-akademika-viktora-chabanenka
Фотоальбом - на сторінці кафедри у Facebook:
https://www.facebook.com/groups/164474577369086/permalink/303928870090322/?pnref=story
